Андрій Дзендзик: «Моя стихія – ендоскопія»

Зонд легко зайшов у стравохід, шлунок і у дванадцятипалу кишку. Лікар високого класу бачив на великому екрані, немов на долоні, внутрішні органи…

Ні протипоказань, ні болю

– Я не зміг пройти гастроскопію, ні у своїй, ні у сусідній лікарні. Не проходив зонд. Лікар три рази його направляв, а потім сказав: «Перешкода – катар горла. Якщо спробувати силоміць, то задихнетеся. Ідіть на рентгенографію».

Лікар, коли її зробила, мене морально вбила: підозра на захворювання шлунка. І направила до хірурга-онколога.

Але колега мене заспокоїв і порадив звернутися до завідувача кабінету ендоскопічних досліджень Чернігівської обласної лікарні, лікаря вищої кваліфікаційної категорії, заслуженого лікаря України, надзвичайно доброї, привітної і щирої людини (в цьому я переконався) Андрія Олексійовича Дзендзика.

Я незчувся, як зонд легко зайшов у стравохід, шлунок і у дванадцятипалу кишку. Лікар високого класу бачив на великому екрані, немов на долоні, ці мої внутрішні органи. Потім детально описав їх стан і сказав: «У Вас нічого серйозного немає, лише невелике запалення шлунка. Ідіть до хорошого нашого гастроентеролога Василя Миколайовича Гриня. Він ефективно полікує». Так і сталось, – говорить Борис Лойченко із Сосниччини.

– За направленням гастроентерологів і сімейних лікарів найбільше хворих проходять гастроскопію. Найчастіше лікарі-ендоскопісти виявляють гастрити різної етіології (походження, – Ред.), виразки шлунка і дванадцятипалої кишки у початковій і хронічній формах, бувають і онкозахворювання. Лікарі-гастроентерологи призначають ефективне амбулаторне та стаціонарне лікування.

Гастроентерологічне відділення, завідувач якого – лікар вищої кваліфікаційної категорії, обласний гастроентеролог Олег Петрович Ревко, тісно співпрацює з кабінетом ендоскопічних досліджень, котрим завідує досвідчений лікар-ендоскопіст вищої категорії, заслужений лікар України Андрій Олексійович Дзендзик.

Відділення і кабінет знаходяться у терапевтичному корпусі обласної лікарні, що зручно для хворих. Направляємо їх на обстеження до і після лікування. І коли ендоскопісти вже не виявляють недугу, або вона у стадії ремісії, значить ми з ними добре виконуємо свою роботу. Це найбільше щастя для хворих – жити і працювати, – проінформував лікар-гастроентеролог вищої кваліфікаційної категорії Василь Миколайович Гринь.

– Сімейний лікар моїй землячці запропонувала зробити колоноскопію, запідозривши проблеми з кишечником. Довгий ендоскоп зайшов у кишечник. І коли лікар став по ньому водити, то з’явилися такі болі, хоч на стіну лізь. Ледь витерпіла.

То коли розповіла про це подрузі, яка збиралася робити колоноскопію в цій лікарні, вона поїхала до Андрія Олексійовича. Процедура тривала. Але він провів її безболісно і не виявив патології, – каже моя племінниця Надія Іллівна Шульга з Мени.

У таких випадках кажуть: набита рука. Та ні. Це – майстерність і вміння успішно провести непросту процедуру. А головне – вловити у зародку патологію, яка з часом може бути небезпечною для життя. І визначити правильну методику лікування або оперативного втручання. Все це бездоганно робить досвідчений лікар-ендоскопіст Андрій Олексійович Дзендзик і його колеги Лариса Валеріївна Лузан – кандидат медичних наук; Оксана Миколаївна Дука – лікар вищої категорії, яка мобілізована у ЗСУ і зараз працює в Чернігівському військовому госпіталі; Альона Володимирівна Цвір – молода лікарка-ендоскопістка, і Костянтин Володимирович Запорожець – лікар вищої категорії, ветеран російсько-української війни.

– Я захворів на пневмонію. Завідувачка пульмонологічного відділення обласної лікарні Світлана Петрівна Левковська призначила якісне лікування, яке отримав у Носівській міській лікарні ім. Ф. Примака. Двічі зробивши рентгенографію, лікарка помітила на правій половині легені, де була серйозна недуга, невеличку темну пляму, яка не розсмоктувалась. Проте я почувався нормально.

І все ж рентгенолог запропонувала через певний час зробити КТ. Лікарка надала результат і направила на бронхоскопію для підтвердження онковердикту.

Це обстеження без проблем провела та надіслала матеріал на гістологію колега з команди високопрофесіоналів Андрія Олексійовича Дзендзика, лікарка-ендоскопістка вищої кваліфікаційної категорії, кандидатка медичних наук Лариса Валеріївна Лузан і спростувала страшний діагноз лікаря КТ. Її висновок – бронхіт.

Це підтвердив завідувач відділення торакальної хірургії, геніальний торакальний хірург Олег Миколайович Лузан, направивши на рентгенографію, а з часом – на КТ. Остаточно виключив ракове захворювання, – говорить Михайло Крутько з Носівщини.

Ендоскопісти, хірурги і гастроентерологи тісно співпрацюють

У кабінетах ендоскопічних досліджень, що у хірургічному, терапевтичному корпусах і в поліклініці, за направленням сімейних лікарів високофахові ендоскопісти від Бога роблять бронхоскопію, гастроскопію і колоноскопію на зарубіжному новітньому медичному обладнанні. Відповідно до висновків, видаляють деякі злоякісні пухлини, поліпи, зупиняють внутрішні кровотечі.

Кабінет ендоскопічних досліджень я б назвав важливим підрозділом обласної лікарні (хоча він мав таку назву). Лікарі плідно співпрацюють із гастроентерологічним і відділенням торакальної хірургії – дітищем генерального директора Чернігівської обласної лікарні, лікаря вищої категорії, лікаря-пульмонолога, заслуженого лікаря України Андрія Михайловича Жиденка.

Його завідувач, лікар вищої категорії, заслужений лікар України, головний спеціаліст УОЗ Чернігівської ОДА за спеціальністю «торакальна хірургія» Олег Миколайович Лузан і його колеги роблять досить складні операції на легенях, навіть онкологічні. Як ніколи, вони і хірурги стали затребувані з початком російсько-української війни. Особливо, коли рашисти нищили Чернігів і розстрілювали його жителів та мешканців населених пунктів області. З торакальними хірургами в одній упряжці – лікарі-ендоскопісти.

І навчають, і консультують

Кабінет ендоскопічних досліджень є школою підготовки, вдосконалення і консультаційної роботи з лікарями-ендоскопістами з лікарень Чернігівщини.

– Свого часу тодішній головний лікар Носівської ЦРЛ Микола Кирилович Колесніков попросив мене, лікаря-отоларинголога, освоїти ендоскоп. Часу на шестимісячні курси не було. Бо багато хворих потребували обстеження. Я звернувся до Андрія Олексійовича Дзендзика, який охоче поділився досвідом і допоміг досконало освоїти методику досліджень стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки, точно визначати патологію, що дає можливість лікарям призначати ефективне лікування.

Приємно, що мої висновки підтверджували колеги в інших медичних закладах. Зокрема, у Чернігівському центрі сучасної онкології, – зазначив медичний директор КНП «Носівський центр ПМСД» Олександр Іванович Жадько.

– Я успішно закінчила піврічні курси ендоскопії при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. Шупика. Багаж знань і практичних навичок немалий. Але при обстеженні хворих бувають складні випадки, що потребують консультації досить досвідчених фахівців. Таким є Андрій Олексійович Дзендзик, який безвідмовно допоможе в усіх питаннях. Надзвичайно професійно порадить, щось нове запропонує. Адже він як ніхто поповнює скарбничку знань і практичних надбань.

Буває, направляю до нього своїх хворих для підтвердження мого висновку чи для додаткового дослідження. І приємно, що вони задоволені Андрієм Олексійовичем, уважним лікарем і прекрасною людиною, – підкреслила сімейний лікар, ендоскопіст і анестезіолог КНП «Носівський центр ПМСД» Оксана Степанівна Богдан.

– У Андрія Олексійовича є й інша професія – хірург. Інтернатуру проходив у хірургічному відділенні Чернігівської міської лікарні. Але так склались обставини, що був прийнятий на посаду лікаря-ендоскопіста диференційно-діагностично-пульмонологічного центру Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру.

Уже 20 років Андрій Олексійович – у обласній лікарні. Спочатку – лікар-ендоскопіст, затим – завідувач кабінету ендоскопічних досліджень. Першим його завідувачем був Віктор Борисович Хілков, який у жовтні 1984 року був переведений з ЧООД в обласну лікарню на посаду лікаря-ендоскопіста. Ендоскопічні дослідження вперше були виконані в обласній лікарні у 1975 році. Тоді лікар-анестезіолог Володимир Поліщук упровадив у практику метод езофагогастродуоденоскопію та бронхоскопію. Дослідження проводились на обладнанні радянського виробництва, що було некомфортним для хворих, зокрема жорсткий бронхоскоп Фріделя.

Тепер кабінет устаткований сучасним обладнанням зарубіжного виробництва. Наявність таких апаратів та інструментів дозволяє застосовувати основні дослідницькі і оперативні методики. Удосконалюються діагностичні та лікувальні процедури, підвищується ефективність втручань при зменшенні їх кількості та тривалості шляхом заміни застарілих методик новими. Впроваджується в практику електронна система документування та обліку ендоскопічних досліджень, що дає можливість проводити їх на якісному новому рівні, – зазначив медичний директор обласної лікарні, заслужений лікар України Валерій Миколайович Чобітько.

Першокласному обладнанню – доступний сервіс

– Проблема в тому, що суперобладнання потребує доступного сервісу, обслуговування. На жаль, його немає. Доводиться шукати фірми, які роблять ремонт. Вони виставляють солідні рахунки. Додати б кошти, то можна купити нове обладнання. Тому деяке не використовується. А в країнах-виробниках, і не тільки у них, вартість обслуговування закладена в ціну. І тому немає проблем з ремонтом. У лікарнях задіяно багато різної медичної апаратури, яка безперечно допомагає лікарям. Приміром, у Японії на кожному кроці ендоскопи. Тому не запускаються недуги, бо вчасно їх виявляють і лікують, – констатує Андрій Дзендзик.

Одеса – рідний дім, Чернігів – щастя в нім

Одеса – рідне, сонячне, місто білих акацій, дороге для Андрія Олексійовича. Тут він народився, успішно закінчив школу і медичний інститут. Навчаючись на останніх курсах престижного вузу, підпрацьовував на 0,5 посади палатної медичної сестри у відділенні реанімації облонкодиспансеру. То була важка і відповідальна робота з прооперованими тяжкохворими.

Болить Андрію Олексійовичу Одеса, яка обстрілюється російськими окупантами. У красивому місці біля Чорного моря проживають його батьки Олексій Васильович, інженер, і Олена Леонтіївна, вчителька початкових класів. Вони хотіли бути лікарями, але з певних причин не стали. Тому радіють, що син – справжній лікар.

У Андрія Олексійовича – щаслива доля. Має улюблену роботу та ідеальну сім’ю. Дружина Людмила Леонідівна – теж лікар, рентгенолог та лікар УЗД. Буває, спільно обстежують і лікують хворих. А донька Оля, музикант, яка чарівними мелодіями знімає напругу і втому батьків. У них – велике людське щастя, котрому немає ціни.

Микола Кохан, фото Віктора Кошмала